- забалакувати
- -кую, -куєш, Гж.Починати розмову з ким-небудь.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
забалакувати — ую, уєш, недок., забала/кати, аю, аєш, док., розм. 1) неперех.Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким небудь. || тільки док. Почати балакати, говорити. 2) тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою. 3) перех.… … Український тлумачний словник
забалакувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
забалакати — див. забалакувати … Український тлумачний словник
забалакування — я, с. Дія за знач. забалакувати … Український тлумачний словник
заговорити — заговорювати (почати розмову, звертаючись до когось), забалакати, забалакувати, загомоніти; обізватися, обзиватися, окликнутися, окликатися (звернутися з розмовою, запитанням тощо) … Словник синонімів української мови
забалакати — лакам, лакаш, Гж. Див. забалакувати … Словник лемківскої говірки